Здавна люди займалися землеробством, народжували дітей, передавали з покоління в покоління культурні надбання. Оскільки прагнули усією душею процвітання і збагачення рідної землі. У становленні людства дуже важливим є історичний досвід. Кожна подія повинна залишитися надбанням майбутніх поколінь. Тож люди заповідали власним дітям народну мудрість, яка свідчить: майбутнього не буде без минулого.
Український народ в усі віки поважно ставився до свого минулого. Це – наша особлива риса, якою варто пишатися. В українській культурі велике значення мають звичаї і традиції. Історична пам'ять завжди зберігалася і передавалася з покоління в покоління у легендах та міфах, у переказах та піснях. Пізніше з”явилася писемність, про події минувщини стали розповідати літописи. Так називаються записи подій, що мали значення для народу. Рік у ті часи називався „літо”, ось звідси і походить назва цих записів. За допомогою них накопичувалися знання про історію народу.
Історія – це процес, це рух у часі, це результат діяльності людей. Історична діяльність
людей надзвичайно різноманітна. Вона стосується розвитку господарства, внутрішньої і
зовнішньої політики країни, міжнародних стосунків, діяльності історичних осіб. Тому
історія – наука багатогалузева. Вона складається з цілого ряду самостійних галузей
історичного знання, а саме: історії економічної, політичної, соціальної, громадянської,
воєнної, історії держави і права тощо.
Історія України як складова загальнолюдської історії вивчає історичну діяльність українського народу, закономірності і особливості формування та розвитку суспільного життя на теренах України з найдавніших часів до наших днів
Комментариев нет:
Отправить комментарий